Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

говорить пустое

  • 1 говорить пустое

    General subject: talk

    Универсальный русско-английский словарь > говорить пустое

  • 2 говорить пустое

    v

    Русско-латышский словарь > говорить пустое

  • 3 пустой

    1. прил.
    буш
    2. прил.
    полый
    (эсе) ҡыуыш, көпшә
    3. прил. перен.
    буш, мәғәнәһеҙ
    4. прил. перен.
    әһәмиәтһеҙ, юҡ, бәләкәй
    5. прил. в знач. сущ.; с пустое
    юҡ, буш нәмә

    с пустыми руками (прийти, явиться, уйти и т.п.) — буш ҡул менән (килеү, булыу, китеү һ.б.)

    Русско-башкирский словарь > пустой

  • 4 нести

    вярзьці; зырыць; несці; несьці; патыхаць; тарабаніць
    * * *
    I несовер.
    2) (выполнять) несці, выконваць

    нести обязанности (заведующего, директора) — выконваць абавязкі (загадчыка, дырэктара)

    4) (поддерживать, быть опорой) трымаць, падтрымліваць
    6) (гнать, увлекать) несці
    (пахнуть) пахнуць, тхнуць, патыхаць
    8) (говорить пустое) разг. вярзці, плявузгаць
    9) (о поносе) безл. разг. гнаць
    II несовер. (класть яйца — о птицах) несці

    Русско-белорусский словарь > нести

  • 5 SAY

    • It is not with saying "honey, honey" that sweetness comes (will come) into the mouth - От одних слов толку мало (H)
    • No sooner said than done - Сказано - сделано (C)
    • Nothing is said now that has not been said before - Ничто не ново под луной (H)
    • So said, so done - Сказано - сделано (C)
    • When you have nothing to say, say nothing - Нужно молчать, коли нечего сказать (H)

    Русско-английский словарь пословиц и поговорок > SAY

  • 6 нужда

    и Нужда
    1) потреба, (изредка, ц.-слав.) нужда, (потребность) потребина, (редко) потріб (-си), треба; срв. Надобность. [Вже яка потреба, - ні до кого не йду, - вона зарятує (Г. Барв.). Надумались збирати гроші про таку народню нужду (Куліш)]. -да в чём - потреба чого или в чому, на що, нужда в чому; срв. Потребность. Иметь -ду в чём - мати потребу (нужду) в чому, потребувати чого; срв. Нуждаться 1. А тебе какая -да до этого дела? - а тобі яке діло до цієї справи? а тобі що до цього (до того)?, (фам.) а тобі до цього якого батька горе? -да в ком - потреба в кому, на кого. Ему -да в нём - йому він потрібний (потрібен), він має діло (справу, зап. інтерес) до його. -да к кому, до кого - діло (справа, зап. інтерес) до кого. [Є в мене діло до вас (Київ)] Какая мне -да до тебя? - яке мені діло (яка мені нужда) до тебе? [Яка мені нужда до тебе? (Квітка)]. Мне до них -ды мало - мені про них (їх) малий клопіт (байдуже). Не твоя -да, не заботься - не твій клопіт, не турбуйся. Что нужды? - яка потреба?, (какой смысл?) яка рація?, (зачем?), нащо? навіщо?, (пустое!) дарма! Велика -да! - велика вага! овва! велике діло опеньки!, (пустое!) дарма. Что за -да (Какая -да) знать это? - яка потреба (нащо треба) знати це? Нет нужды говорить об этом - нема потреби говорити про це. Нет нужды (кому до чего) - байдуже (байдужки, байдужечки) (кому про (за) що), дарма (кому), (и горя жало) мале горе (кому), ні гадки (гадки мало) кому про (за) що, і гадки не має хто про (за) що, (шутл.) і за вухом не свербить кому. [Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже (Шевч.) Дитина кричить, як не розірветься, а їй і байдуже (Сл. Ум.). «Байдуже!» - сказала: «не журись, коханий!» (Дніпр. Ч.). А мені про те й байдужечки (Кролевеч.). Хай світ завалиться, - дарма мені! (Грінч.). «Піду, тільки нехай об осени!» - «Дарма, й підождемо» (Квітка)]. Тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) - тобі, бачиться, й за вухом не свербить (перекл. М. Рильськ.). Нужды нет, что - дарма що. [Дарма що старий, аби багатий Приказка)]. Без видимой -ды - без видимої (явної, очевидної) потреби. В случае -ды, при -де - в потребі, під нужду; см. ещё Надобность (В случае -сти). [Що-ж, і горщик річ непогана в потребі (Рада). Ви постерегли що і під нужду, як вашої запобігав він ласки (Куліш)]. Крайняя (неотложная) -да в чём - велика (конечна, пильна) потреба в чому й чого; скрута на що. Я имею крайнюю -ду в деньгах - мені аж надто (конче, до скруту) треба грошей, мені аж надто (конче, до скруту) треба (потрібно) мати гроші. Я имею крайнюю -ду видеть его - см. Крайний 3. По -де от -ды - з потреби, через потребу. По крайней (неотложной) -де - з великої (конечної) потреби, через велику (конечну, пильну) потребу. Испытывать -ду в чём - зазнавати не достачі, (нужди) в чому, (нуждаться) потребувати чого, нуждатися чим. [Роздавати хліб не тільки своїм підданцям, а й иншим, хто його потребував (Ор. Левиц.). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.)]. Он не испытывает -ды ни в чём - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує. -ды - потреби (-треб), нужди (р. нужд), (редко) потребини (-бин). [Устами письменників народ говорить про своє життя і потреби (Н. Громада). Се не може перешкодити нам писати про свої потреби (Грінч.). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Оплачували податки, мита і инші рядові потребини (Куліш)]. Повседневные, текущие -ды - повсякденні (щоденні), поточні потреби, (фам.) потрібка. На все -ды не запасёшься - на всі потрібки не наста(р)чишся; і не треба, і те треба, і тому требові кінця немає (Приказка). Отправлять свои -ды - відбувати свої (природні) потреби. Удовлетворение нужд - задовол(ьн)ювання (заспокоювання), оконч. задовол(ьн)ення (заспокоєння) потреб. Большая, малая -да (естественная надобность) - велика, мала потреба, велике, мале діло. [Треба на часиночку спинитися, за малим ділом (Звин.)];
    2) (недостаток) нужда, нестаток (-тку) и (чаще мн.) нестатки (-ків), (реже) недостаток и (чаще мн.) недостатки, недостача и недостачі (-тач), (нищета) злидні (-нів), убозтво, (реже) убожество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.). [Нужда закон зміняє (Приказка). Гнала козаків нужда і жадоба волі на Низ (земли войска запорожского) (Куліш). Поки був живий батько, ми нужди й не знали (Мирний). Він, як і всі, з хатин убогих, повитих мороком нужди (Сосюра). І голодом не раз намлівся і всякої нужди натерпівся (Свидн.). Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Нестатки ймуть (-да одолевает) (М. Вовч.). А чи відаєш ти, що то недостатки, ти, що зросла в розкошах? (Коцюб.). Зістарена тяжкою працею та недостатками жінка (Грінч.). Її врода красна, змарніє у злиднях та недостачах (Мирний). Я побоялася злиднів, звичайного матеріяльного вбожества (Л. Укр.)]. -да всему научит - нужда (біда) всього навчить, нестатки (злидні) всього навчать, нужда-мука - добра наука (Приказка). По -де - через нужду (нестатки, злидні, убозство). Жить в -де, терпеть -ду - жити в нужді (в не(до)статках, в злиднях, в убозтві, при злиднях, при вбозтві, серед злиднів, серед нужди), жити вбого (нужденно, злиденно, скрутно), терпіти нужду (злидні), (бедствовать) (дуже) бідувати, злиднювати. [Вони живуть скрутно (Звин.)]. Жить без -ды - жити без нужди (без недостатків, несутужно, безнуждно, невбого). Денег наживёшь, без -ды проживёшь - грошей здобудеш, життя-вік перебудеш (или біду перебудеш). Крайняя -да - як-найбільша (крайня, остання) нужда, злидні злиденн, останні (великі) злидні, велике вбозтво. Быть, нах(о)диться в крайней -де - бути в як-найбільшій (крайній) нужді, терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, жити у великих злиднях (недостатках, у великому вбозтві), сильно бідувати. Испытывать, испытать -ду - зазнавати, зазнати нужди (недостатків, злиднів, убозтва), (бедствовать) бідувати. [Змалечку зазнав нужди та бідування (Васильч.)]. Про -ду закон не писан - як нема нічого, то й закон ні до чого; на порожню кешеню й закон не важить. Он близок к -де - йому недалеко до злиднів. -да скачет, -да плачет, -да песенки поёт - злидні навчать співати й скакати. -да горемычная - злидні злиденні, (голь перекатная) голота нещадима. -да -птица - пугач (-ча). -да-хлеб - голодний хліб;
    3) нужда, (затруднительное положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.), скрутне становище, (стеснённое положение) сутуга, (реже притуга), сутужне становище, тіснота, (бедствие) біда, лихо, халепа, (горе) горе. Быть, находиться в -де - бути в нужді, бути в скрутному становищі, бути в скруті (в тісноті, в біді, в притузі), зазнавати (сов. зазнати) халепи. [Хіба ви ніколи не читали, що вчинив Давид, коли був у нужді і зголоднів? (Морач.)]. Кто в море не бывал, тот -ды не знал - хто на морі не і бував, той лиха не зазнав;
    4) (неволя) неволя, (принуждение) сила, примус, мус (-су), принука. -дою - а) (поневоле) зневолі, мимоволі, несамохіть; б) (принудительно) силою, примусово, примусом; в) (по принуждению) з примусу, з мусу, з принуки, неволею.
    * * *
    диал. н`ужа
    1) ( бедность) нужда́; ( недостаток) неста́ток, -тку, неста́тки, -ків; ( нищета) зли́дні, -нів
    2) ( потребность) потре́ба, нужда́

    из \нужда ды, по \нужда де — з нужди́

    не испы́тывать \нужда ды ни в чём — не потребува́ти нічого, не ма́ти потре́би (не зна́ти нужди́) ні в чо́му

    \нужда ды ма́ло кому́ — го́ря (нужди́) мало кому́

    \нужда ды нет — ( неважно) дарма́ [що], го́ря (нужди́) ма́ло, ба́йду́же

    нет \нужда ды говори́ть об э́том — нема́є (нема́) потреби говори́ти про це

    Русско-украинский словарь > нужда

  • 7 нести

    1) (в руках, на себе) portare
    2) ( быстро перемещать) portare, trasportare
    3) (исходить, веять) безл. venire, provenire
    4) ( выполнять) svolgere
    ••

    нести ответственность — avere la responsabilità, essere responsabile

    6) ( говорить) dire
    7) ( о курице) deporre
    8) ( сильно слабить) avere la diarrea
    9) ( дуть) soffiare, tirare
    * * *
    I несов. В
    1) portare vt

    нести́ чемодан — portare la valigia

    2) спец. (быть опорой чему-л.) portare vt, sostenere vt
    3) (гнать, увлекать за собой) portare vt, spingere vt
    4) (передавать кому-л.)

    нести́ добро людям — fare del bene agli uomini

    нести́ в себе что-л. — portarsi / avere dietro

    5) прост. В (со словами "черт", "дьявол", "нелёгкая")

    нести́ наказание — subire una punizione / condanna

    нести́ потери — subire perdite

    нести́ ответственность — essere responsabile

    нести́ службу — servire vi (a)

    нести́ обязанности — avere degli obblighi

    7) разг. безл. ( дуть)
    8) разг. неодобр. безл. чем (сильно па́хнуть)

    несёт луком от кого-л. — puzza di cipolla; qd ha l'alito di cipolla

    9) разг. что (говорить что-л. пустое, нелепое) dire vt / "sparare" vt

    нести́ чепуху — dire bestialita

    10) прост. безл. В ( сильно слабить) avere la diarrea / sciolta разг.

    нести́ чушь — dire cazzate груб. / enormità

    II несов. что
    ( класть яйца) deporre le uova
    * * *
    v
    1) gener. portare giù (La prego di portare giù questi documenti al vicedirettore - Îòíåñèòå, ïîæàëóìñòà, éòè äîêóìåíòû ïîìîùíèêó äèðåêòîðà), sostenere, apportare, portare
    2) fin. recare

    Universale dizionario russo-italiano > нести

  • 8 пустяк

    обычно во мн. Пустяки дурниця, (ничто) марниця, (мелочь) дрібниця, абищиця, мала річ, (зап.) фрашки (-шок), (пустое) пусте (-того), байка; (ум.) дурничка, дрібничка; срв. Вздор, Мелочь. [Але нащо-ж вимагати, щоб я згинув за дурницю? (Сам.). А що Зінька взято до тюрми, то то дурниця: подержать та й випустять (Грінч.). Перед ним стає гріхом дрібниця кожна (Сам.). Ображаєтесь усякою дрібничкою (Мова). Марниця, братіку! (Франко). Для твого слуху сі слова - марниця (Л. Укр.). Хоча люди дещо про дівера і верзуть, та то пусте (Кониськ.). Але що там, усе байка, коби лиш гроші (Франко). Посаг, скарби все то фрашки (Гол.). Це така абищиця, що не варт і казати (Сл. Ум.)]. Говорить -ки (вздор) - дурниці правити, плести, провадити, говорити пусте, провадити не знать-що, (болтать) базікати, теревенити; см. Вздор, Пустословить. [Покинь плести дурниці: тут час не жде (Грінч.)]. Наговорил -ков - наплів дурниць, (небылиц, врак) наказав на вербі груш, наказав три мішки гречаної вовни. Не верь: всё это -ки - не вір: усе це дурниця, усе це пусте. Заниматься -ками - бавитись дурницею, -ницяки, пустим. Обращать внимание на - ки - звертати увагу на дурницю (дурниці). Спорить о -ках - сперечатися, змагатися за дурницю, за пусте. Поссориться из-за -ков - посваритися за дурницю, за що-будь; за масляні вишкварки не помиритись (Номис). Началось с -ков - почалось з пустого, з дурниці зайшло. Всякий -стяк - кожна дурниця (дрібниця), леда-що (р. леда-чого). -ки (о вещах: мелочь) - дрібниця (в знач. соб.), дрібниці, (ничто) фрашки (зап.). [I дзеркала - нема й тії дрібниці (пустяка) (Грінч.)]. -ки (самая малость) - трішки, трішечки, крапелька, дрібка, марниця. [Марницю заробив (Л. Укр.). Дрібку того часу маю (Франко)]. -ки (нетрудно) - пусте діло (М. Лев.), (зап.) фрашки, (диал.) шаль. [Якби не пісок, то-б шаль довезти дуба (Леб. п.)]. -стяк-дело - пуста справа, пусте діло, (зап.) фрашки. -ки (пустое)! - пусте! (ничего) дарма! Это, брат, не -ки - це, братіку, не пусте, не дурниця, (не шутки) не переливки; це тобі, брат(е), не жарти.
    * * *
    1) ( мелочь) дрібни́ця; ( ничтожный факт) дурни́ця
    3)

    пустяки́ — (мн. в знач. сказ.: не стоит обращать внимания) пусте́, ба́йдуже и байду́же, дарма́, да́рма, да́рмо

    Русско-украинский словарь > пустяк

  • 9 место

    мест||о
    с
    1. ὁ τόπος, ὁ χώρος, τό μέρος / ἡ θέση [-ις] (тж. в театре)/ ἡ τοποθεσία (тк. местность):
    рабочее \место ὁ τόπος ἐργασίας· \место отдыха ὁ τόπος ἀνάπαυσης· \место происшествия ὁ τόπος ὀπου συνέβη κάτι· \место назначения ὁ τόπος προορισμού· \место рождения ὁ τόπος γεννήσεως· родные \местоа ἡ πατρίδα, τά πατρικά χώματα· живописные \местоа γραφικές τοποθεσίες· голое \место γυμνός τόπος· бесплатные \местол οἱ δωρεάν θέσεις· общественные \местоа οἱ δημόσιοι χώροι· уступить \место кому́-л. παραχωρώ τή θέση μου σέ κάποιον занимать \место а) (в пространстве) πιάνω τόπον, б) (в театре и т. ἡ.) πιάνω θέση· на \местоеч ἐπί τόπου· по \местоам1 (команда) λάβετε θέσεις!· с \местоа на \место ἀπό τό ἕνα μέρος στό ἄλλο·
    2. (в книге и т. ἡ.) τό χωρίον
    3. (должность, служба) ἡ θέση[-ις]. ἡ ὑπηρεσία, τό πόστο:
    получить хорошее \место διορίζομαι σέ καλή θέση·
    4. (багажное) τό δέμα ἀποσκευών ◊ детское \место анат. τό ὕστερο[ν], τό ἀκόλουθο· общее \место ἡ κοινοτοπία· больное \место перен τό εὐαίσθητο σημείο, τό 'αδύνατο μέρος· отхо́жее \место ὁ ἀπόπατος, τό ἀποχωρητήριο· \место заключения ἡ είρκτή, ἡ φυλακή· иметь \место συμβαίνω, λαμβάνω χὠ-ραν не находить себе \местоа δέν μέ χωρεί ὁ τόπος· знать свое \место ἔχω τό γνώθι σαὐ-τόν поставить кого́-л. на \место βάζω κάποιον στή θέση του· на моем \местое στή θέση μου· на \местое преступления στον τόπο τοῦ ἐγκλήματος, ἐπ' αὐτοφόρω· у́зкое \место τό ἀδύνατο σημείο· пустое \место (о человеке) σάν νά μήν ὑπάρχει· к \местоу στήν κατάλληλη στιγμή· говорить не к \местоу μιλώ ἄστοχα· \местоами ἐδῶ κι· ἐκεϊ· здесь не \место говорить об э́том δέν εἶναι τόπος ἐδῶ νά μιλάμε γι ' αὐτό· ни с \местоа! ὁδτε Ρήμα, μή κουνηθείς!· власть на \местоах ἡ τοπική ἐξουσία, οἱ ντόπιες ἀρχές.

    Русско-новогреческий словарь > место

  • 10 дело

    ср.
    1) affair, business, work; occupation, pursuit; line

    вмешиваться/лезть не в свое дело — to interfere in other people's affairs, to stick one's nose into smb.'s business

    что за дело? (кому-л.) — what is it (to)?, what does it matter (to)?

    не у дел — (to be) out of work/job

    при деле — to have smth. to keep one busy, to keep oneself busy/occupied

    2) только ед. (цель, интересы и т. п.) cause
    3) deed, act(ion) ( деяние); work ( создание)

    вступать в дело — to go into the action, to come into play

    гиблое дело, пропащее дело, дохлое дело — it's a lost cause, hopeless undertaking

    дело чьих-л. рук — this is smb.'s handwork/doing

    черное дело — dirty deed, crime, black deed

    4) (событие, происшествие) affair, business
    5) обыкн. мн. ч. (положение, обстоятельства) things, matters; affair, occasion, work, doing

    дело усложняется тем, что — the added complication is that

    как его дела? — how is he getting on?, how are things going with him?

    ясное дело — matter of course, sure enough

    такие-то дела! разг. — so that's how things are!, that is the way it is!

    вот это дело! — good!, now you are talking sense!

    за чем дело стало? — what's holding matters/things up?, what's the hitch?

    дело прошлое — that's a thing of the past, that's all over now

    6) (вопрос, предмет чего-л.) matter, point, concern

    быть делом далекого будущего — to be a good distance in the future, to be a long way in the future

    ближе к делу — come to the point, get down to business

    говорить дело — разг. to talk sense, to have a point

    дело хозяйское — разг. it's up to you, it's your choice/business

    другое дело, совсем другое дело — it's quite another matter, that's a horse of a different colour идиом.

    7) обыкн. ед. (специальность)

    автомобильное дело — motoring, automobile business

    бухгалтерское дело — accountancy, accounting

    военное дело — soldiering, military science

    - библиотечное дело
    - военно-инженерное дело
    - гончарное дело
    - горнорудное дело
    - рекламное дело
    - скорняжное дело
    - стеклодувное дело
    8) юр. case

    возбуждать дело — (против кого-л.) to bring an action against smb., to take institute proceedings against smb.

    пришить дело, намотать дело — сленг to cook up charges against smb.

    9) канц. file, dossier

    личное дело — personal file; personal record(s) мн. ч.

    подшить к делу, приложить к делу — to file

    10) устар.; воен. action, battle
    •

    На самом деле, все происходит как раз наоборот. — What actually happens happens the other way round.

    обычное дело — commonplace, something common

    ••
    - в том то и дело
    - делать дело
    - дело в том что
    - дело в шляпе
    - за дело
    - и на словах и на деле
    - иметь дело
    - испытывать на деле
    - как дела?
    - между делом
    - на деле
    - на самом деле
    - нет дела
    - первым делом
    - сделать свое дело
    - то и дело
    - то ли дело
    - употреблять в дело

    Русско-английский словарь по общей лексике > дело

  • 11 яра

    яра
    Г.: йӓрӓ
    1. прил. пустой, порожний; ничем не заполненный (о каком-л. вместилище)

    Яра печке пустая бочка;

    яра ведра пустое ведро.

    Яранцев писын вийнен шогале да ӱстембач яра кружкам руалтыш. П. Корнилов. Яранцев быстро выпрямился и схватил со стола пустую кружку.

    Яшлык ӱмбалне яра кленча-влак шогат. Д. Орай. На ящике стоят пустые бутылки.

    Сравни с:

    пуста
    2. прил. пустой, порожний, свободный; не загруженный, не заполненный, не занятый кем-л.

    Яра вагон свободный вагон;

    яра кровать свободная кровать.

    Имне шогалташат яра вӱтам муыч. В. Иванов. И для размещения лошадей нашли свободный хлев.

    Демид лӱман еҥ яра пӱкеныш шинче. Д. Орай. Человек по имени Демид сел на свободный стул.

    Сравни с:

    пуста
    3. прил. пустой, чистый; не заполненный ничем, не использованный для письма, рисунка и т. д

    Яра кагаз чистая бумага;

    яра бланк чистый бланк.

    – Тиде яра ластык огыл, тушан мо-гынат сералтын дыр? И. Караев. – Это не пустой листок, там, наверно, что-нибудь написано?

    4. прил. голый, чистый; ничем не покрытый

    Яра кӱварыште малаш спать на голом полу.

    Йымалнем кроватьын яра пружинже веле. Я. Ялкайн. Подо мной лишь голые пружины кровати.

    Сравни с:

    чара
    5. прил. свободный, не занятый; не заполненный каким-л. трудом, делом (о времени)

    Яра кече свободный день.

    Экзамен деч вара, тунемаш тӱҥалмешке, ик арня яра жап пуалтеш. А. Эрыкан. После экзаменов до начала занятий даётся одна неделя свободного времени.

    Страховой агентын яра жапше шуко. В. Косоротов. У страхового агента много свободного времени.

    6. прил. свободный; не занятый каким-л. трудом, делом; располагающий досугом

    Шошо ага эртен кайыш, моло паша уке. Калык яра. А. Березин. Весенне-полевые работы прошли, других дел нет. Народ свободен.

    Лу шагатат шуэш, правленийыште ала-могай яра еҥ-влак тамакым тӱргыктен шинчат. «Ончыко» Скоро уже десять часов, в правлении какие-то свободные люди сидят и курят табак.

    7. прил. свободный; никем не занятый, не замещённый, вакантный (о должности в штате учреждения)

    Яра верна уло, литературный пашаеҥ кӱлеш. М. Иванов. У нас имеется свободное место, нужен литературный работник.

    – Мемнан школыштат ик туныктышо ок сите, моло вереат яра вер уло. В. Иванов. – И в нашей школе не хватает одного учителя, и в других местах имеются вакансии (букв. свободные места).

    8. прил. свободный; не занятый чем-л.

    – Тугеже мешайышым, – яра кидше дене кепкыжым нӧлталын, вуйжым удырале Яшмет. П. Корнилов. – Значит, помешал я, – свободной рукой приподняв свою кепку, Яшмет почесал голову.

    9. прил. бесплатный, без оплаты; даровой, полученный даром

    Яра билет бесплатный билет;

    яра кинде даровой хлеб;

    яра тарзе даровой батрак;

    яра эмлалтмаш бесплатное лечение.

    Тунемше Любовь Алексеева яра путёвко почеш Венгрийыш миен коштын. «Ончыко» Ученица Любовь Алексеева по бесплатной путёвке посетила Венгрию.

    – Кузе коя ок лий, яра кормам пукшас! С. Музуров. – Как же не будет жирным, кормит даровым кормом!

    10. прил. пустой, чистый, голый; без примеси чего-л., добавления чего-л.; ничем не заправленный

    Яра шӱр пустой суп.

    Ушкал яра вӱдым ок йӱ, шинчаланрак да пареҥге таман лийже. Ю. Артамонов. Корова не пьёт пустую воду, надо чтоб была немного солёной и со вкусом картофеля.

    Руашат яра вӱдыштӧ яра гына кия ыле, руашлан пуштыланаш ру кӱлеш. «Ончыко» И тесто на пустой воде стояло бы так же, чтобы подниматься, тесту нужны дрожжи.

    11. прил. один лишь; без наличия чего-л. другого

    Метри шкежат таче кочде ила. Икшывыштат кинде деч поснак яра пареҥгым веле кочкын шинчат. М. Ятманов. Метри и сам сегодня живёт без еды. И его дети (сидят и) едят одну лишь (букв. пустую) картошку без хлеба.

    – Кеч-мом ойло, а яра концентрат да комбикормалан веле ӱшанен илаш ок лий. М. Рыбаков. – Что ни говори, а нельзя надеяться на одни лишь концентраты и комбикорма.

    12. прил. прост. левый, побочный, незаконный (о работе, заработке)

    (Чащин:) Вет яра окса шкак кӱсеныш пура. «Ончыко» (Чащин:) Ведь левые деньги сами идут в карман.

    (Чодыра промышленник) яра оксам мыняржым банкыш пыштен, ятыржым йӱын-кочкын, мотаен пытарен. В. Косоротов. Левые деньги лесной промышленник сколько-то вложил в банк, а большинство проел-пропил, промотал.

    13. прил. уст. частный; принадлежащий отдельному лицу, не государству, не обществу

    Кооператив-влак, яра торговоят сатуштым (пазарыш) кондат, кевытлашке оптат, сакалат. М. Шкетан. Кооперативы, также частные торговцы свой товар привозят на базар, размещают его в магазинах, вывешивают.

    14. прил. уст. единоличный; представленный в одном лице

    Яра кресаньык коклаште, колхозник коклаштат тӱрлӧ-тӱрлӧ шоя шарлыш. М. Шкетан. Среди единоличных крестьян, также среди колхозников распространились самые разные слухи.

    15. прил. перен. голый, чистый; ничем другим не гарантированный

    – А тымарте тый, Пётр Захарович, яра трудодня деч молым сӧрен отыл. П. Корнилов. – А до сих пор ты, Пётр Захарович, кроме голых трудодней ничего другого не обещал.

    16. прил. перен. пустой, голый; лишённый серьёзного значения, бесполезный; несодержательный; ничем не обоснованный

    Яра мутланымаш пустые разговоры.

    – Тиде яра мут, нимогай доказательствет уке. С. Музуров. – Это пустые слова, у тебя нет никаких доказательств.

    – Раш, тыште нимогай поэзият уке, яра кычкырымаш, кукшо муторгаж веле. М. Казаков. – Ясно, здесь нет никакой поэзии, это лишь пустые выкрики, словесная шелуха.

    Сравни с:

    пуста
    17. сущ. свобода, воля; отсутствие преград, затворов, работ

    Кудывечыште шинчыр мучаште кок пий да яраште презе гай кугу пий кудалыштыт. Н. Лекайн. Во дворе бегают две собаки на привязи и одна большая, как телёнок, на свободе.

    Тыге паша дене илен тунемше еҥым ярашке лук-ян – тудо чылт таза айдеме тӱсшым йомдара, шӱм-кылже вургыжаш тӱҥалеш, ала-мом эн кӱлешым йомдарыше гай койын кошташ тӱҥалеш. О. Шабдар. Отпусти-ка на свободу человека, привыкшего жить трудом – он совсем потеряет здоровый вид, начнёт переживать, будет ходить, как потерявший что-то самое важное.

    Сравни с:

    эрык
    18. нар. пустым. свободным; не занятым кем-чем-л.; не заполненным

    Яра шинчыше пӧрт пустой (букв. пусто сидящий) дом.

    Лач Анян койкыжо гына яра шинча. Н. Лекайн. Лишь койка Ани свободная (букв. свободно стоит).

    (Аптылман кугыза) яра шогышо тала орваш каналташ возын улмаш. А. Юзыкайн. Оказывается, дед Аптылман лёг отдохнуть на пустую (букв. пусто стоящую) рабочую телегу.

    19. нар. без дела, без работы, без действия; ничем не занимаясь, ничем не занимая; просто так

    Яра шогаш стоять без дела;

    яра шинчаш сидеть без дела;

    яра перныл кошташ слоняться без дела;

    яра илаш жить, не работая (без дела);

    жапым яра эртараш проводить время без дела (бездельничать).

    – Мом яра киет? Кидпашат уке, ужат? О. Тыныш. – Ты что бездельничаешь? Что, рукоделия нет?

    Пачемыш эре яра гына коштын, а мӱкш эре пашам ыштен. «Ончыко» Оса всё только бездельничала (букв. ходила без дела), а пчела всё работала.

    Трактор, ынде пел кече лиеш, яра шога. Н. Лекайн. Трактор, вот уже полдня будет, простаивает (букв. стоит без действия).

    20. нар. попусту, впустую, даром, напрасно, зря, безрезультатно, без пользы

    Книгам лудмыжо, политкружокым колыштмыжо яра эртен огыл. С. Чавайн. Чтение книг, посещение (букв. слушание) политкружка не прошли даром.

    (Зорин:) Игнаш кеҥежымак товарым ыштыктен, да акшым алят тӱлен ок керт. Теве кызытат яра гына коштым. Н. Лекайн. (Зорин:) Игнаш ещё летом попросил сделать топор, да до сих пор не может заплатить. Вот и сейчас я ходил впустую.

    21. нар. просто, просто так, без причины, без основания, безосновательно, необоснованно

    Яра ойлышташ безосновательно говорить.

    – Яра огыл тыланда бригадир пашакечым воза. В. Сапаев. Не просто так вам бригадир записывает трудодни.

    Ик орденымат, ик медальымат яра пуэн огытыл. М. Сергеев. Ни один орден, ни одну медаль не давали просто так.

    Сравни с:

    арам, так, ызыра, эпере
    22. нар. порожняком, пустым; без груза, без пассажиров

    – Эй, йокшӱк, ойлем ыле ончылгоч. Ярак тольымыс. Шынден кондем ыле. П. Корнилов. – Эх, лешак, сказать бы раньше. Я же приехал порожняком. Привёз бы (тебя).

    23. нар. пустым, без ничего

    Яра пӧртылаш вернуться без ничего;

    яра ошкылаш идти без ничего.

    – Батюшкам яра колташ сай огыл, да мом ыштет. О. Тыныш. – Неудобно батюшку отпустить без ничего, но что поделаешь.

    Пазарыш кает гын, яра ит тол, ваштар пура коркам налын тол. Муро. Если пойдёшь на базар, пустым не приходи, купи кленовый ковш для кваса.

    24. нар. так, бесплатно, даром; без оплаты, без какого-л. возмещения

    Яра ышташ бесплатно делать (работать);

    яра кодаш огыл не оставить без оплаты;

    яра налаш бесплатно взять.

    Оза нимомат шулдо ак дене але яра ок пу. А. Юзыкайн. Хозяин ничего не отдаст по низкой (букв. дешёвой) цене или бесплатно.

    Тушто вӱдымат яра от йӱ. Ю. Артамонов. Там и воды не попьёшь бесплатно.

    25. нар. так, зря, так просто, напрасно, без последствий

    – Ынет ойло? Тиде номер тыланет яра ок эрте. Н. Лекайн. – Не хочешь говорить? Этот номер тебе так не пройдёт.

    Тышечак тендан пашада коеш. Тидым яра кодаш нигузе ок лий... П. Корнилов. – Отсюда же видно ваше дело. Это просто так оставить никак нельзя.

    Сравни с:

    так, тыгак, арам

    Идиоматические выражения:

    Марийско-русский словарь > яра

  • 12 ДЕЛО

    в том-то и дело
    то и дело

    Большой русско-английский фразеологический словарь > ДЕЛО

  • 13 место

    1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.
    I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);
    2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];
    3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.
    I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;
    4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;
    5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;
    6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.
    * * *
    1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

    де́тское \место — анат. послі́д, -у, плаце́нта

    име́ть \место — (случаться, случиться) трапля́тися, тра́питися, става́тися, ста́тися, ма́ти мі́сце; (происходить, произойти) відбува́тися, відбу́тися; (бывать, быть) бува́ти, бу́ти

    к ме́сту, у ме́ста — (кстати, уместно) до ді́ла, до ладу́, до ре́чі, доре́чно

    2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

    Русско-украинский словарь > место

  • 14 нести

    1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];
    2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);
    3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;
    4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;
    5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;
    6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];
    7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;
    8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];
    9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;
    10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];
    11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -
    1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;
    2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;
    3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];
    4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].
    * * *
    1) нести́; ( мчать) мча́ти

    вы́соко (го́рдо) \нести сти́ го́лову — перен. ви́со́ко (го́рдо) нести́ го́лову

    конь \нести сёт его́ стрело́й — кінь несе́ (мчить) його стріло́ю

    куда́ тебя́ \нести сёт [нелёгкая]? — куди́ тебе́ несе́ [лиха́ годи́на]?

    2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́ти

    из-под по́лу \нести сёт — з-під підло́ги тя́гне (дме, ду́є)

    \нести сло́ га́рью — несло́ горі́лим (га́ром)

    3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти

    \нести сти́ ответстве́нность — відповіда́ти, нести́ відповіда́льність

    4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)

    \нести сти убы́тки — зазнава́ти зби́тків (втрат), ма́ти зби́тки (втра́ти)

    \нести сти́ изде́ржки — плати́ти (нести́) ви́трати

    \нести сти́ наказа́ние — зазнава́ти ка́ри, відбува́ти (нести́) ка́ру

    5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати

    \нести сти́ чепуху́ — верзти́ (плести́) нісені́тницю (нісені́тниці), верзти́ дурни́ці, тереве́ні пра́вити

    6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить

    Русско-украинский словарь > нести

  • 15 барахлить

    несовер. прост.

    Русско-белорусский словарь > барахлить

  • 16 пространство

    94 С с. неод.
    1. ruum(ala); воздушное \пространствоо õhuruum, межклеточное \пространствоо bot. rakuvaheruum, космическое v мировое \пространствоо maailmaruum, kosmos, \пространствоо и время filos. ruum ja aeg, пустое \пространствоо tühi ruum, tühe, tühik, свободное \пространствоо между окном и дверью vaba ruum v koht akna ja ukse vahel, смотреть в \пространствоо tühjusse vaatama, говорить в \пространствоо ülek. tuulde v kurtidele kõrvadele v nagu seinale rääkima;
    2. (maa)ala; lage, lagedus; бесконечное \пространствоо (1) lõputu ruum, (2) ääretu v (ilm)otsatu v lõputult suur maa(ala) v avarus, жизненное \пространствоо eluruum (maa-alana), мёртвое \пространствоо (1) hüdr. surnud ala, (2) sõj. tabamatu ala, боязнь открытых \пространство med. lagendikukartus, agorafoobia, \пространствоо для маневрирования mer. sõiduohutu vesi (kalda lähedal)

    Русско-эстонский новый словарь > пространство

См. также в других словарях:

  • ПУСТОЙ (ПУСТОЕ, ПУСТАЯ) — Лахать из пустого в порожнее. Кар. Неодобр. То же, что переливать из пустого в порожнее. СРГК 3, 102. Перегонять из пустого в порожнее. Смол. Неодобр. То же, что переливать из пустого в порожнее. СРНГ 26, 70; СРНГ 30, 71. Перекладывать из пустого …   Большой словарь русских поговорок

  • Городить пустое — Прост. Пренебр. Говорить пустяки; пустословить. Полно ка пустое то городить, молвил он, маленько помолчав, принимайтесь с Богом за дело (Мельников Печерский. На горах) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Брякать в пустое, в порозное — Пск. Неодобр. Говорить вздор. СРНГ 30, 74 …   Большой словарь русских поговорок

  • пустосло́вить — влю, вишь; несов. разг. Говорить пустое, вздор. Не успел он начертить окружность, как его уже тянет наверх в село, пить чай, шататься, пустословить. Чехов, Художество. [Клавдия] смеялась громче и громче, то поддакивая, то выдумывая возражения,… …   Малый академический словарь

  • Брехов — БРЕХУНОВ От брехать говорить пустое. Несмотря на отрицательное значение, Брех было весьма распространенным личным именем, которое давалось детям наряду с крестным, церковным. При этом Брех, по воле самого носителя, часто становилось… …   Русские фамилии

  • Брехунов — БРЕХОВ БРЕХУНОВ От брехать говорить пустое. Несмотря на отрицательное значение, Брех было весьма распространенным личным именем, которое давалось детям наряду с крестным, церковным. При этом Брех, по воле самого носителя, часто становилось… …   Русские фамилии

  • Квакать — I несов. перех. Издавать ква ква (о лягушке). II несов. перех. и неперех. разг. сниж. Говорить пустое, ненужное. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Пустозвонить — несов. неперех. разг. Говорить пустое; болтать. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • ЗАСУЕГЛАЗИТЬ — ЗАСУЕГЛАЗИТЬ, начать суеглазить, глядеть, зевать, глазеть по пустому. Засуемудрствовать, стать мудрствовать ложно, ошибочно, засуеславить кого, начать прославлять не по заслугам, а из каких либо видов. Засуесловить, начать говорить пустое,… …   Толковый словарь Даля

  • СУТОРИТЬ — вологод. говорить пустое, вздорить, попусту толковать. Суториться ниж., пермяц. суетиться, хлопотать, | упрямиться, вздорить; | сдобляться, собираться торопясь; суетиться. Сутормиться? влад. то же. Суторма жен., вост. суторма, вор. суета,… …   Толковый словарь Даля

  • ТОЧИТЬ БАЛЫ — Вопрос о синонимах и синонимических оборотах один из центральных в опросов стилистики и семантики. Нельзя понять и усвоить лексическую систему русского языка, не разобравшись в синонимических рядах слов и выражений. Между тем, синоним термин еще… …   История слов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»